підбіччя
підбі́ччя
іменник середнього роду
бік
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбіччя — -я, с., діал. Бік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбіччя — ПІДБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Бік. В садку заступом копає Огир, блідий, а він ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий (А. Головко); Люто смикнув [Павло] повід, ударив Воронька по підбіччю (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
- підбіччя — ПІДБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Бік. В садку заступом копає Огир, блідий, а він ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий (Головко, II, 1957, 47); Люто смикнув [Павло] повід, ударив Воронька по підбіччю (Кир., Вибр., 1960, 393). Словник української мови в 11 томах