підбіччя

підбі́ччя

-я, с., діал.

Бік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбіччя — підбі́ччя іменник середнього роду бік діал. Орфографічний словник української мови
  2. підбіччя — ПІДБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Бік. В садку заступом копає Огир, блідий, а він ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий (А. Головко); Люто смикнув [Павло] повід, ударив Воронька по підбіччю (І. Кириленко). Словник української мови у 20 томах
  3. підбіччя — ПІДБІ́ЧЧЯ, я, с., діал. Бік. В садку заступом копає Огир, блідий, а він ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий (Головко, II, 1957, 47); Люто смикнув [Павло] повід, ударив Воронька по підбіччю (Кир., Вибр., 1960, 393). Словник української мови в 11 томах