підчалювати

підча́лювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підчалювати — -юю, -юєш, недок., підчалити, -лю, -лиш, док. 1》 перех. Причалювати що-небудь до чогось. 2》 неперех. Ставати на причал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. без прям. дод. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані. Словник української мови у 20 томах
  3. підчалювати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (про корабель, човен, того, хто пливе на човні, кораблі, — наближатися до берега, ставати на причал тощо), ПРИСТАВА́ТИ, ПРИШВАРТО́ВУВАТИСЯ, ШВАРТУВА́ТИСЯ, ПІДЧА́ЛЮВАТИ, ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. неперех. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані. Словник української мови в 11 томах