1. Словник синонімів української мови

підчалювати

ПРИЧА́ЛЮВАТИ (про корабель, човен, того, хто пливе на човні, кораблі, — наближатися до берега, ставати на причал тощо), ПРИСТАВА́ТИ, ПРИШВАРТО́ВУВАТИСЯ, ШВАРТУВА́ТИСЯ, ПІДЧА́ЛЮВАТИ, ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док.: прича́лити, приста́ти, пришвартува́тися, підча́лити, прича́литися. Світанок лебедіє у затоні, І човен мій причалює у сад (М. Стельмах); Причаливши, Микола глушить мотор, сходить на берег (О. Гончар); Каравели пристають до вологих південних островів (Ю. Андрухович); У вечірній імлі виростає громада дредноута. До борту пришвартовується катер (О. Левада); Катер вихором полетів назад у порт, повернувши до найглухішого причалу, де швартувалися рибальські човни (В. Кучер); Від берега одбився, а до другого не причалився (прислів'я).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підчалювати — підча́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підчалювати — -юю, -юєш, недок., підчалити, -лю, -лиш, док. 1》 перех. Причалювати що-небудь до чогось. 2》 неперех. Ставати на причал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. без прям. дод. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані. Словник української мови у 20 томах
  4. підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. неперех. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані. Словник української мови в 11 томах