підчалювати
підча́лювати
-юю, -юєш, недок., підчалити, -лю, -лиш, док.
1》 перех. Причалювати що-небудь до чогось.
2》 неперех. Ставати на причал.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підчалювати — підча́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. без прям. дод. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані. Словник української мови у 20 томах
- підчалювати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (про корабель, човен, того, хто пливе на човні, кораблі, — наближатися до берега, ставати на причал тощо), ПРИСТАВА́ТИ, ПРИШВАРТО́ВУВАТИСЯ, ШВАРТУВА́ТИСЯ, ПІДЧА́ЛЮВАТИ, ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- підчалювати — ПІДЧА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧА́ЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Причалювати що-небудь до чогось. Підчалювати човен до баржі. 2. неперех. Ставати на причал. Пароплав підчалював до пристані. Словник української мови в 11 томах