1. Орфографічний словник української мови

пічник

пічни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пічник — -а, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пічник — ПІЧНИ́К, а́, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Бригада пічників очолюється бригадиром (з наук. літ.); – Піч, я пічникам кажу, щоб же тепленька була (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. пічник — ПІЧНИ́К, а́, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Бригада пічників очолюється бригадиром (Довідник сіль. будівельника, 1956, 445); — Піч, я пічникам кажу, щоб же тепленька була (Головко, II, 1957, 103). Словник української мови в 11 томах