пічник
пічни́к
-а, ч.
Майстер, який мурує і ремонтує печі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пічник — пічни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пічник — ПІЧНИ́К, а́, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Бригада пічників очолюється бригадиром (з наук. літ.); – Піч, я пічникам кажу, щоб же тепленька була (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- пічник — ПІЧНИ́К, а́, ч. Майстер, який мурує і ремонтує печі. Бригада пічників очолюється бригадиром (Довідник сіль. будівельника, 1956, 445); — Піч, я пічникам кажу, щоб же тепленька була (Головко, II, 1957, 103). Словник української мови в 11 томах