п'ятачок

п'ятачо́к

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятачок — -чка, ч., розм. 1》 Пестл. до п'ятак 1). 2》 перен. Невеликий майданчик, обмежений чимсь простір землі. 3》 Форма носа поросяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. п'ятачок — П'ЯТАЧО́К, чка́, ч., розм. 1. Пестл. до п'ята́к 1. Роззираючися довкола, він побачив на долівці маленьку монету, п'ятачок (І. Франко); – А я таки і на пошті питаю: “Може, ще хоч з п'ятачок треба доплатити .. ?” (Ганна Барвінок); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. п'ятачок — РИ́ЛО (видовжена передня частина голови деяких тварин); П'ЯТАЧО́К розм., ХРЮ́КАЛО розм., РИ́ЙКА діал. (у свині). У хлівці загуркотів кабанчик, кидав рилом пусте корито (Григорій Тютюнник); Виготовили й маски... Словник синонімів української мови
  4. п'ятачок — П'ятак, -ка м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. ум. п'ятачок. Словник української мови Грінченка