п'ятачок
РИ́ЛО (видовжена передня частина голови деяких тварин); П'ЯТАЧО́К розм., ХРЮ́КАЛО розм., РИ́ЙКА діал. (у свині). У хлівці загуркотів кабанчик, кидав рилом пусте корито (Григорій Тютюнник); Виготовили й маски... Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало (О. Ковінька); Жмурили (свині) сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки і так ніжно стогнали: ох! о-ох!.. наче хазяйка (М. Коцюбинський). — Пор. 1. мо́рда.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'ятачок — п'ятачо́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- п'ятачок — -чка, ч., розм. 1》 Пестл. до п'ятак 1). 2》 перен. Невеликий майданчик, обмежений чимсь простір землі. 3》 Форма носа поросяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- п'ятачок — П'ЯТАЧО́К, чка́, ч., розм. 1. Пестл. до п'ята́к 1. Роззираючися довкола, він побачив на долівці маленьку монету, п'ятачок (І. Франко); – А я таки і на пошті питаю: “Може, ще хоч з п'ятачок треба доплатити .. ?” (Ганна Барвінок); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- п'ятачок — П'ятак, -ка м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. ум. п'ятачок. Словник української мови Грінченка