1. Орфографічний словник української мови

реміняччя

реміня́ччя 1

іменник середнього роду

збірн. до ре́мінь

розм.

реміня́ччя 2

іменник середнього роду

збірн. до ремі́нь

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реміняччя — РЕМІНЯ́ЧЧЯ¹, я, с., розм. Збірн. до ре́мінь 1. Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись, поспівати на дозвіллі... (О. Гончар). РЕМІНЯ́ЧЧЯ², я, с., розм. Збірн. до ремі́нь. Словник української мови у 20 томах
  2. реміняччя — РЕМІНЯ́ЧЧЯ¹, я, с., розм. Збірн. до ре́мінь 1. Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись, поспівати на дозвіллі… (Гончар, III, 1959, 446). РЕМІНЯ́ЧЧЯ², я, с., розм. Збірн. до ремі́нь. Словник української мови в 11 томах