решітник

реші́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решітник — -а, ч. Той, хто виготовляє решета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. решітник — РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови у 20 томах
  3. решітник — Решітни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. решітник — РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови в 11 томах
  5. решітник — Решітник, -ка м. 1) Продающій рѣшета. 2) — га́динець. раст. Veronica Chamaedrys. Шух. І. 20. Словник української мови Грінченка