1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

решітник

Решітни́к, -ка́; -ники́, -кі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. решітник — реші́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. решітник — -а, ч. Той, хто виготовляє решета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. решітник — РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови у 20 томах
  4. решітник — РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови в 11 томах
  5. решітник — Решітник, -ка м. 1) Продающій рѣшета. 2) — га́динець. раст. Veronica Chamaedrys. Шух. І. 20. Словник української мови Грінченка