1. Орфографічний словник української мови

рикаючий

ри́каючий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рикаючий — РИ́КАЮЧИЙ, а, е. Який рикає. – Як же не пишатися Вірменії своїми богатирями! Адже ж Мгер-старший [один з героїв епосу “Давид Сасунський”] на шматки рикаючого лева роздер (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  2. рикаючий — РИ́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ри́кати. — Як же не пишатися Вірменії своїми богатирями! Адже ж Мгер-старший [один з героїв епосу «Давид Сасунський»] на шматки рикаючого лева роздер (Тич., III, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах