рикаючий
РИ́КАЮЧИЙ, а, е.
Який рикає.
– Як же не пишатися Вірменії своїми богатирями! Адже ж Мгер-старший [один з героїв епосу “Давид Сасунський”] на шматки рикаючого лева роздер (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рикаючий — ри́каючий прикметник Орфографічний словник української мови
- рикаючий — РИ́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ри́кати. — Як же не пишатися Вірменії своїми богатирями! Адже ж Мгер-старший [один з героїв епосу «Давид Сасунський»] на шматки рикаючого лева роздер (Тич., III, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах