ритвина
ри́твина
іменник жіночого роду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ритвина — Баюра, вибій, ковдобина, ковтьоба, див. лужа Словник чужослів Павло Штепа
- ритвина — РИ́ТВИНА, и, ж., рідко. Глибока вибоїна, перев. з водою, болотом; ковбаня. [Лікар:] Біг [Пузир], себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак (І. Карпенко-Карий). Словник української мови у 20 томах
- ритвина — РИ́ТВИНА, и, ж., рідко. Глибока вибоїна, перев. з водою, болотом; ковбаня. [Лікар:] Біг [Пузир], себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак (К.-Карий, II, 1960, 369). Словник української мови в 11 томах