риторичний
ритори́чний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- риторичний — -а, -е. Стос. до риторики. || Написаний за правилами риторики (у 1 знач.). Риторичне заперечення — одна з фігур поетичної мови, що полягає у використанні заперечення як засобу наголошення уваги на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- риторичний — Пишномовний, див. ельоквентний Словник чужослів Павло Штепа
- риторичний — РИТОРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до риторики. Часом у спокійну епічну мову літопису вриваються елементи риторичного стилю – окличні або питальні речення (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- риторичний — ритори́чний (грец. ρητορικός) 1. Той, що стосується риторики. 2. Ораторський. 3. Пишномовний. Словник іншомовних слів Мельничука
- риторичний — Ре[и]тори́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- риторичний — РИТОРИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до риторики. Часом у спокійну епічну мову літопису вриваються елементи риторичного стилю — окличні або питальні речення (Курс. іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах