робкор
робко́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робкор — РОБКО́Р, а, ч., іст. Скорочення: робітничий кореспондент. Я залишив у Кам'янці добрих друзів: редактора окружної газети, Саву Божка, молоденького робкора нашої газети (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
- робкор — Робко́р, -ра; -ко́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- робкор — РОБКО́Р, а, ч. Скорочення: робітничий кореспондент. Густішає мережа сількорів, робкорів, агентів, передплатників (Еллан, II, 1958, 137); Я залишив у Кам’янці добрих друзів: редактора окружної газети, Саву Божка, молоденького робкора нашої газети (Мас., Життя.., 1960, 94). Словник української мови в 11 томах