1. Словник української мови в 11 томах

робкор

РОБКО́Р, а, ч. Скорочення: робітничий кореспондент.

Густішає мережа сількорів, робкорів, агентів, передплатників (Еллан, II, 1958, 137);

Я залишив у Кам’янці добрих друзів: редактора окружної газети, Саву Божка, молоденького робкора нашої газети (Мас., Життя.., 1960, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робкор — робко́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. робкор — РОБКО́Р, а, ч., іст. Скорочення: робітничий кореспондент. Я залишив у Кам'янці добрих друзів: редактора окружної газети, Саву Божка, молоденького робкора нашої газети (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  3. робкор — Робко́р, -ра; -ко́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)