1. Орфографічний словник української мови

робітниця

робітни́ця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. робітниця — -і. Жін. до робітник. Хатня робітниця — жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого-небудь за наймом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. робітниця — РОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до робітни́к 1, 2, 4. Робітниці кинули роботу і пішли з фабрики (І. Нечуй-Левицький); Котра дівка робітниця – до тої берися. Словник української мови у 20 томах
  3. робітниця — Робітни́ця, -ці, -цею; -бітни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. робітниця — РОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до робітни́к 1, 2, 4. Робітниці кинули роботу і пішли з фабрики (Н.-Лев., II, 1956, 99); Котра дівка робітниця — до тої берися. Словник української мови в 11 томах