робітниця
робітни́ця
-і.
Жін. до робітник.
Хатня робітниця — жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого-небудь за наймом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робітниця — робітни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- робітниця — РОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до робітни́к 1, 2, 4. Робітниці кинули роботу і пішли з фабрики (І. Нечуй-Левицький); Котра дівка робітниця – до тої берися. Словник української мови у 20 томах
- робітниця — Робітни́ця, -ці, -цею; -бітни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- робітниця — РОБІТНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до робітни́к 1, 2, 4. Робітниці кинули роботу і пішли з фабрики (Н.-Лев., II, 1956, 99); Котра дівка робітниця — до тої берися. Словник української мови в 11 томах