1. Орфографічний словник української мови

розбалуваний

розба́луваний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбалуваний — РОЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розба́лувати. 2. у знач. прикм. Який розбалувався, став неслухняним, вередливим. – Болеслава не люблю. – Хакон мав голос розкапризованого, розбалуваного парубчака (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. розбалуваний — РОЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розба́лувати. 2. у знач. прикм. Який розбалувався, став неслухняним, вередливим. — Болеслава не люблю. — Хакон мав голос розкапризованого, розбалуваного парубчака (Загреб., Диво, 1968, 387). Словник української мови в 11 томах