розбунтований

розбунто́ваний

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбунтований — -а, -е, розм., рідко. Який дуже схвилювався, розтривожився від чого-небудь; схвильований. || Який зняв бунт (див. бунт I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбунтований — РОЗБУНТО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Який дуже схвилювався, розтривожився від чого-небудь; схвильований; // Який зняв бунт (див. бунт¹). Йому, Оленчукові, завдячує він тепер своїм життям. Словник української мови у 20 томах
  3. розбунтований — РОЗБУНТО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Який дуже схвилювався, розтривожився від чого-небудь; схвильований; // Який зняв бунт ( див. бунт¹). Йому, Оленчукові, завдячує він тепер своїм життям. Словник української мови в 11 томах