1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбунтований

розбунто́ваний

-а, -е, розм., рідко.

Який дуже схвилювався, розтривожився від чого-небудь; схвильований.

|| Який зняв бунт (див. бунт I).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбунтований — розбунто́ваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розбунтований — РОЗБУНТО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Який дуже схвилювався, розтривожився від чого-небудь; схвильований; // Який зняв бунт (див. бунт¹). Йому, Оленчукові, завдячує він тепер своїм життям. Словник української мови у 20 томах
  3. розбунтований — РОЗБУНТО́ВАНИЙ, а, е, розм., рідко. Який дуже схвилювався, розтривожився від чого-небудь; схвильований; // Який зняв бунт ( див. бунт¹). Йому, Оленчукові, завдячує він тепер своїм життям. Словник української мови в 11 томах