розвінчувати

Значення в інших словниках

1. розвінчувати — (царя) скидати з царства, усувати з трону, знетронювати; (когось) позбавляти слави, компромітувати, о. скидати з п'єдесталю <-алу>, п! ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ, РОЗКРИВАТИ; (ідею, явище) викривати неґативи чого; (вінчаних) розлучати. Словник синонімів Караванського
2. розвінчувати — Розвінчати, бичувати, викривати, засуджувати, осуджувати, таврувати Фразеологічні синоніми: виводити на свіжу воду; виводити на світло; виводити на світло денне; виводити на чисте; виводити на чисту воду; виводити на яв; витягати за вухо на сонце... Словник синонімів Вусика
3. розвінчувати — -ую, -уєш, недок., розвінчати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Робити недійсним чиє-небудь вінчання на царство, князівство і т. ін. 2》 розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким-небудь. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розвінчувати — РОЗВІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Робити недійсним чиє-небудь вінчання на царство, князівство і т. ін. – Ми тебе на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм [розвінчаємо] сами. Словник української мови у 20 томах
5. розвінчувати — ВИКРИВА́ТИ кого, що (установлювати негативні, злочинні дії або причетність когось до них), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗВІ́НЧУВАТИ, ВИЯВЛЯ́ТИ, ДЕМАСКУВА́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
6. розвінчувати — РОЗВІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВІНЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Робити недійсним чиє-небудь вінчання на царство, князівство і т. ін. — Ми тебе на державу вінчали, Ми тебе й розвінчаєм сами. Словник української мови в 11 томах
7. розвінчувати — Розвінчувати, -чую, -єш сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101. Словник української мови Грінченка