1. Орфографічний словник української мови

розгороджений

розгоро́джений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити. || розгороджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгороджений — РОЗГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгороди́ти. Хата його стояла розгороджена – ані тину, ні деревини поблизу (Л. Первомайський); Тини розгороджені, хата обдерта, вся господа нагадує пустку (В. Словник української мови у 20 томах
  3. розгороджений — Розгоро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розгороджений — РОЗГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгороди́ти. Хата його стояла розгороджена — ані тину, ні деревини поблизу (Перв., Невигад. Словник української мови в 11 томах