1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгороджений

розгоро́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розгородити.

|| розгороджено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгороджений — розгоро́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгороджений — РОЗГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розгороди́ти. Хата його стояла розгороджена – ані тину, ні деревини поблизу (Л. Первомайський); Тини розгороджені, хата обдерта, вся господа нагадує пустку (В. Словник української мови у 20 томах
  3. розгороджений — Розгоро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розгороджений — РОЗГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розгороди́ти. Хата його стояла розгороджена — ані тину, ні деревини поблизу (Перв., Невигад. Словник української мови в 11 томах