1. Орфографічний словник української мови

розгублення

розгу́блення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгублення — -я, с. Те саме, що розгубленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгублення — РОЗГУ́БЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгуби́ти. 2. Те саме, що розгу́бленість. У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгублення властей (П. Козланюк); Лікар, здавалося, забув хто сидів перед ним, забув про своє недавнє розгублення (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. розгублення — РОЗГУ́БЛЕННЯ, я, с. Те саме, що розгу́бленість. У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгублення властей (Козл., Сонце.., 1957, 92); Лікар, здавалося, забув хто сидів перед ним, забув про своє недавнє розгублення (Збан., Сеспель, 1961, 37). Словник української мови в 11 томах