1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгублення

розгу́блення

-я, с.

Те саме, що розгубленість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгублення — розгу́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розгублення — РОЗГУ́БЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгуби́ти. 2. Те саме, що розгу́бленість. У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгублення властей (П. Козланюк); Лікар, здавалося, забув хто сидів перед ним, забув про своє недавнє розгублення (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. розгублення — РОЗГУ́БЛЕННЯ, я, с. Те саме, що розгу́бленість. У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгублення властей (Козл., Сонце.., 1957, 92); Лікар, здавалося, забув хто сидів перед ним, забув про своє недавнє розгублення (Збан., Сеспель, 1961, 37). Словник української мови в 11 томах