1. Орфографічний словник української мови

розкаяний

розка́яний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкаяний — -а, -е. Який розкаявся у чому-небудь. Розкаяний грішник — а) людина, яка розкаялась у порушеннях Божих заповідей; б) людина, яка публічно визнала помилковість своїх вчинків, що суперечать узвичаєній у суспільстві моралі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкаяний — РОЗКА́ЯНИЙ, а, е. Який розкаявся у чому-небудь. Тихий слідчий навів приклад навіть з Біблії, коли Христос простив розкаяного розбійника... (І. Багряний); На могильній плиті Петра Калнишевського написано, що він теж розкаявся перед смертюю А за що? Ні за що. Просто розкаяному легше (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  3. розкаяний — РОЗКА́ЯНИЙ, а, е. Який розкаявся у чому-небудь. ◊ Розка́яний грі́шник: а) (рел.) людина, яка розкаялась у порушеннях релігійних догм; б) людина, яка публічно визнала помилковість своїх вчинків, що йдуть урозріз із пануючою в суспільстві мораллю. Словник української мови в 11 томах