1. Орфографічний словник української мови

розкуматися

розкума́тися

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкуматися — -аюся, -аєшся, док., розм. Припинити кумівські стосунки; перестати куматися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкуматися — РОЗКУМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Припинити кумівські стосунки; перестати куматися. Я з тією кумою розкумаюся, З куминим дівчам повінчаюся (з народної пісні); – Гляди, Федоре, щоб не прийшлось розкуматися!.. – сердито скаже [Олексій Іванович] й піде (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. розкуматися — РОЗКУМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Припинити кумівські стосунки; перестати куматися. Я з тією кумою розкумаюся, З куминим дівчам повінчаюся (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 438); — Гляди, Федоре, щоб не прийшлось розкуматися!.. — сердито скаже [Олексій Іванович] й піде (Мирний, IV, 1955, 233). Словник української мови в 11 томах