1. Орфографічний словник української мови

розорятися

розоря́тися 1

дієслово недоконаного виду

позбуватися багатства; витрачатися

рідко

розоря́тися 2

дієслово недоконаного виду

лаятися

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розорятися — I -яюся, -яєшся і рідко розорюватися, -ююся, -юєшся, недок., розоритися, -зорюся, -зоришся, док. 1》 Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. 2》 перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко РОЗО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИ́ТИСЯ, зорю́ся, зо́ришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. Словник української мови у 20 томах
  3. розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ (РОЗО́РЮВАТИСЯ) (позбуватися багатства, майна; впадати в злидні); ПРОГОРЯ́ТИ (ПРОГОРА́ТИ) розм. (зазнаючи невдачі в якихось справах); ПРОМО́ТУВАТИСЯ розм. (перев. від марнотратства). — Док.: розори́тися, прогорі́ти, промота́тися. Словник синонімів української мови
  4. розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко РОЗО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИ́ТИСЯ, зорю́ся, зо́ришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. В. І. Словник української мови в 11 томах