розорятися
РОЗОРЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко РОЗО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИ́ТИСЯ, зорю́ся, зо́ришся, док.
1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні.
В. І. Ленін підкреслював, що внаслідок реформи величезні маси селянства розорялись, постійно голодували, вмирали (Іст. укр. літ., І, 1954, 392);
— Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився,— Петру говорив хриплим голосом (Чаб., Балкан. весна, 1960, 10).
2. перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися.
[Солдат:] Було у мене тридцять п’ять копієк [копійок], на всі розорився (Кроп., II, 1958, 493).
3. тільки недок. Пас. до розоря́ти, розо́рювати.
РОЗОРЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., розм. Лаятися, сваритися з надмірною гарячковістю.
В останній прихід розповіла Катря пожильцям барака: нахабніє, розоряється той.. Йона, життя вже від нього нема (Гончар, Циклон, 1970, 71).
Значення в інших словниках
- розорятися — розоря́тися 1 дієслово недоконаного виду позбуватися багатства; витрачатися рідко розоря́тися 2 дієслово недоконаного виду лаятися розм. Орфографічний словник української мови
- розорятися — I -яюся, -яєшся і рідко розорюватися, -ююся, -юєшся, недок., розоритися, -зорюся, -зоришся, док. 1》 Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. 2》 перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко РОЗО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИ́ТИСЯ, зорю́ся, зо́ришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. Словник української мови у 20 томах
- розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ (РОЗО́РЮВАТИСЯ) (позбуватися багатства, майна; впадати в злидні); ПРОГОРЯ́ТИ (ПРОГОРА́ТИ) розм. (зазнаючи невдачі в якихось справах); ПРОМО́ТУВАТИСЯ розм. (перев. від марнотратства). — Док.: розори́тися, прогорі́ти, промота́тися. Словник синонімів української мови