розорятися
РОЗОРЯ́ТИСЯ (РОЗО́РЮВАТИСЯ) (позбуватися багатства, майна; впадати в злидні); ПРОГОРЯ́ТИ (ПРОГОРА́ТИ) розм. (зазнаючи невдачі в якихось справах); ПРОМО́ТУВАТИСЯ розм. (перев. від марнотратства). — Док.: розори́тися, прогорі́ти, промота́тися. — Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився (М. Чабанівський); Прогорівши на молотарках, дід Митро вдався до нової комерції: почав будувати млин-вітряк (В. Минко); (Петро:) Був у нас посередник, чоловік нічого собі, тільки все гроші позичав, через те і промотався (І. Карпенко-Карий).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розорятися — розоря́тися 1 дієслово недоконаного виду позбуватися багатства; витрачатися рідко розоря́тися 2 дієслово недоконаного виду лаятися розм. Орфографічний словник української мови
- розорятися — I -яюся, -яєшся і рідко розорюватися, -ююся, -юєшся, недок., розоритися, -зорюся, -зоришся, док. 1》 Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. 2》 перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко РОЗО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИ́ТИСЯ, зорю́ся, зо́ришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. Словник української мови у 20 томах
- розорятися — РОЗОРЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко РОЗО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИ́ТИСЯ, зорю́ся, зо́ришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. В. І. Словник української мови в 11 томах