1. Орфографічний словник української мови

розпар

ро́зпар

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпар — -у, ч. 1》 Дія за знач. розпарити, розпарювати та дія і стан за знач. розпаритися, розпарюватися. 2》 рідко. Настій чого-небудь на окропі. 3》 Газувата речовина, що утворюється внаслідок розпарювання чого-небудь. 4》 діал. Розпал (у 2 знач.). 5》 мет. Найширша частина робочого простору доменної печі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпар — РО́ЗПАР, у, ч. 1. Дія за знач. розпа́рити, розпа́рювати та дія і стан за знач. розпа́ритися, розпа́рюватися. 2. рідко. Настій чого-небудь на окропі. Вона вляла до тих круп розпару якогось зілля (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. розпар — РО́ЗПАР, у, ч. 1. Дія за знач. розпа́рити, розпа́рювати та дія і стан за знач. розпа́ритися, розпа́рюватися. 2. рідко. Настій чого-небудь на окропі. Вона вляла до тих круп розпару якогось зілля (Фр., VIII, 1952, 244). Словник української мови в 11 томах