1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпар

ро́зпар

-у, ч.

1》 Дія за знач. розпарити, розпарювати та дія і стан за знач. розпаритися, розпарюватися.

2》 рідко. Настій чого-небудь на окропі.

3》 Газувата речовина, що утворюється внаслідок розпарювання чого-небудь.

4》 діал. Розпал (у 2 знач.).

5》 мет. Найширша частина робочого простору доменної печі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпар — ро́зпар іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпар — РО́ЗПАР, у, ч. 1. Дія за знач. розпа́рити, розпа́рювати та дія і стан за знач. розпа́ритися, розпа́рюватися. 2. рідко. Настій чого-небудь на окропі. Вона вляла до тих круп розпару якогось зілля (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. розпар — РО́ЗПАР, у, ч. 1. Дія за знач. розпа́рити, розпа́рювати та дія і стан за знач. розпа́ритися, розпа́рюватися. 2. рідко. Настій чого-небудь на окропі. Вона вляла до тих круп розпару якогось зілля (Фр., VIII, 1952, 244). Словник української мови в 11 томах