1. Орфографічний словник української мови

розпашник

розпашни́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпашник — -а, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування грунту. — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.— За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119). Словник української мови в 11 томах