1. Словник української мови в 11 томах

розпашник

РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування грунту.

— Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.— За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпашник — розпашни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпашник — -а, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах