розпашник
розпашни́к
-а, ч.
Знаряддя для розпушування ґрунту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпашник — розпашни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування ґрунту. – Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- розпашник — РОЗПАШНИ́К, а́, ч. Знаряддя для розпушування грунту. — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні.— За реманентом діло не стане (Тют., Вир, 1964, 119). Словник української мови в 11 томах