1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпашілий

розпаші́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розпашіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпашілий — розпаші́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпашілий — РОЗПАШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпаші́ти. Біля колодязя цілий гурт розчервонілих, розпашілих після бою повстанців (О. Гончар); // у знач. прикм. Тимко зодягнувся і вийшов з хати. В розпашіле обличчя дихнуло морозом (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. розпашілий — РОЗПАШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпаші́ти. Біля колодязя цілий гурт розчервонілих, розпашілих після бою повстанців (Гончар, II, 1959, 25); // У знач. прикм. Тимко зодягнувся і вийшов з хати. В розпашіле обличчя дихнуло морозом (Тют. Словник української мови в 11 томах