1. Орфографічний словник української мови

розпашілий

розпаші́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпашілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпашіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпашілий — РОЗПАШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпаші́ти. Біля колодязя цілий гурт розчервонілих, розпашілих після бою повстанців (О. Гончар); // у знач. прикм. Тимко зодягнувся і вийшов з хати. В розпашіле обличчя дихнуло морозом (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. розпашілий — РОЗПАШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпаші́ти. Біля колодязя цілий гурт розчервонілих, розпашілих після бою повстанців (Гончар, II, 1959, 25); // У знач. прикм. Тимко зодягнувся і вийшов з хати. В розпашіле обличчя дихнуло морозом (Тют. Словник української мови в 11 томах