1. Орфографічний словник української мови

розпорошенець

розпоро́шенець

іменник чоловічого роду, істота

людина, що живе за межами батьківщини, в діаспорі

книжн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорошенець — РОЗПОРОШЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто розпорошує. * Образно. Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах