1. Орфографічний словник української мови

розпорошений

розпоро́шений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорошений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпорошити. 2》 у знач. прикм.Який розпорошився (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпорошений — РОЗПОРО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпороши́ти. Дівчина зв'язалася з розпорошеними по району підпільниками (Д. Бедзик); Різьбленням займалися розпорошені у горах, відрізані один від одного бідарі (І. Волошин); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розпорошений — Розпоро́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпорошений — РОЗПОРО́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпороши́ти. Дівчина зв’язалася з розпорошеними по району підпільниками (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 60); Різьбленням займалися розпорошені у горах, відрізані один від одного бідарі (Вол., Дні.. Словник української мови в 11 томах