1. Орфографічний словник української мови

розпорошення

розпоро́шення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорошення — -я, с. Дія за знач. розпорошити, розпорошувати і розпорошитися, розпорошуватися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпорошення — РОЗПОРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1–3. [Синявський:] Вихід фронту за Київ означає катастрофічне розпорошення сил (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. розпорошення — Розпоро́шення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпорошення — РОЗПОРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1-3. Виступаючи проти розпорошення повстання в часткових, неорганізованих вибухах... Словник української мови в 11 томах