розпорошення
Розпоро́шення, -ння, -нню
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпорошення — розпоро́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпорошення — -я, с. Дія за знач. розпорошити, розпорошувати і розпорошитися, розпорошуватися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпорошення — РОЗПОРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1–3. [Синявський:] Вихід фронту за Київ означає катастрофічне розпорошення сил (Л. Словник української мови у 20 томах
- розпорошення — РОЗПОРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1-3. Виступаючи проти розпорошення повстання в часткових, неорганізованих вибухах... Словник української мови в 11 томах