1. Орфографічний словник української мови

розпуджений

розпу́джений

дієприкметник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпуджений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпуджувати. || розпуджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпуджений — РОЗПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розпу́дити. Розпуджені поліцією бурлаки знову збіглись до куреня, знов почали ловить рибу (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розпуджений — РОЗПУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розпу́джувати. Розпуджені поліцією бурлаки знову збіглись до куреня, знов почали ловить рибу (Н.-Лев., II, 1956, 239); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах