1. Орфографічний словник української мови

розпучно

розпу́чно

прислівник

розпачливо

незмінювана словникова одиниця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпучно — діал. Присл. до розлучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпучно — РОЗПУ́ЧНО. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  3. розпучно — РОЗПУ́ЧНО, діал. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (Граб., І, 1959, 376). Словник української мови в 11 томах