розпучно
розпу́чно
діал.
Присл. до розлучний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпучно — розпу́чно прислівник розпачливо незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- розпучно — РОЗПУ́ЧНО. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- розпучно — РОЗПУ́ЧНО, діал. Присл. до розпу́чний. Як швидко я все пережив, Як швидко я знов затужив; Розпучно стою край безодні (Граб., І, 1959, 376). Словник української мови в 11 томах