1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпучний

розпу́чний

-а, -е, діал.

Розпачливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпучний — розпу́чний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. розпучний — РОЗПУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до розпу́ка. Вітчизни берег милий Зникав і зник, І рвався мій безсилий, Розпучний крик (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  3. розпучний — РОЗПУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Розпачливий. Вітчизни берег милий Зникав і зник, І рвався мій безсилий, Розпучний крик (Граб., І, 1959, 93). Словник української мови в 11 томах