розриватися

Значення в інших словниках

1. розриватися — Рватися, розпадатися і всі пох. від РОЗРИВАТИ; (- бомбу) вибухати; (в роботі) лізти із шкури, робити сім діл, надсаджуватися, надриватися; (- зв'язок) П. перериватися, припинятися. Словник синонімів Караванського
2. розриватися — див. працювати; рватися; старатися Словник синонімів Вусика
3. розриватися — I -аюся, -аєшся, недок., розірватися, -зірвуся, -зірвешся, док. 1》 Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. || Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки. || Ставати рваним, дірявим (про одяг, взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розриватися — РОЗРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІРВА́ТИСЯ, зірву́ся, зі́рвешся, док. 1. Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. Торба трісь – і розірвалась... (Л. Глібов); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Словник української мови у 20 томах
5. розриватися — душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка. Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т. ін. — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити?... Фразеологічний словник української мови
6. розриватися — БОЛІ́ТИ (звичайно із сл. душа, серце — відчувати біль від неспокою, тривоги, хвилювання і т. ін.), НИ́ТИ підсил., СКНІ́ТИ підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., розм., СКІ́МЛИТИ безос., розм., СКЕМІ́ТИ підсил.розм., рідше; ЩЕМІ́ТИ підсил. (ужив. Словник синонімів української мови
7. розриватися — РОЗРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІРВА́ТИСЯ, зірву́ся, зі́рвешся, док. 1. Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. Торба трісь — і розірвалась… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах