1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розриватися

розрива́тися

I -аюся, -аєшся, недок., розірватися, -зірвуся, -зірвешся, док.

1》 Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися.

|| Лопаючись, тріскаючись, розпадатися, кришитися на дрібні шматочки.

|| Ставати рваним, дірявим (про одяг, взуття).

2》 Розділятися на частини, осколки, руйнуватися під дією вибуху, пострілу.

3》 Роз'єднуватися, розсуватися, утворюючи просвіт, прогалину (про що-небудь з'єднане, суцільне).

4》 перен. Перериватися, припинятися (про те, що зв'язує кого-небудь із кимсь певними стосунками).

5》 рідко. Припиняти свої стосунки, відносини з ким-небудь.

6》 перен. Зникати (про те, що обмежує чиюсь свободу, самостійність, що є обтяжливим для кого-небудь).

7》 перен., розм. Одночасно займатися багатьма справами; намагатися встигнути скрізь.

|| Дуже старатися, докладати великих зусиль, роблячи що-небудь.

8》 перен. Сильно, гучно звучати, лунати.

|| Дуже голосно ридати, кричати, співати і т. ін.

9》 тільки недок. Пас. до розривати I 1-6).

II -ається, недок.

Пас. до розривати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розриватися — розрива́тися 1 дієслово недоконаного виду роздиратися; руйнуватися; роз'єднуватися; припинятися розрива́тися 2 дієслово недоконаного виду розгрібатися Орфографічний словник української мови
  2. розриватися — Рватися, розпадатися і всі пох. від РОЗРИВАТИ; (- бомбу) вибухати; (в роботі) лізти із шкури, робити сім діл, надсаджуватися, надриватися; (- зв'язок) П. перериватися, припинятися. Словник синонімів Караванського
  3. розриватися — див. працювати; рватися; старатися Словник синонімів Вусика
  4. розриватися — РОЗРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІРВА́ТИСЯ, зірву́ся, зі́рвешся, док. 1. Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. Торба трісь – і розірвалась... (Л. Глібов); Два разки розірвались, і намисто пороснуло на поміст (І. Словник української мови у 20 томах
  5. розриватися — душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка. Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т. ін. — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити?... Фразеологічний словник української мови
  6. розриватися — БОЛІ́ТИ (звичайно із сл. душа, серце — відчувати біль від неспокою, тривоги, хвилювання і т. ін.), НИ́ТИ підсил., СКНІ́ТИ підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., розм., СКІ́МЛИТИ безос., розм., СКЕМІ́ТИ підсил.розм., рідше; ЩЕМІ́ТИ підсил. (ужив. Словник синонімів української мови
  7. розриватися — РОЗРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІРВА́ТИСЯ, зірву́ся, зі́рвешся, док. 1. Від різких рухів, ривків розділятися на частини, шматки; роздиратися. Торба трісь — і розірвалась… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах